- зав'язка
- [за/вйа/зка]
-зкие, д. і м. -з'ц'і, р. мн. -зок
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
зав'язка — I зав язка и, ж. Початок, основа, вихідний пункт, момент чого небудь. || Епізод, яким починається розвиток сюжету в творі; прот. розв язка. II з ав язка и, ж. Те, чим зав язують що небудь (мотузок, стрічка, вірьовка і т. ін.) … Український тлумачний словник
зав'язка — іменник жіночого роду те, чим зв язують зав язка іменник жіночого роду початок … Орфографічний словник української мови
зав'язка — (укр.) Додаткове укріплення крокв у гребені за допомогою дерев яного кілка і петлею з ялинкових гілок … Архітектура і монументальне мистецтво
завій — 1 іменник чоловічого роду рух вітру; замет, пагорб, утворений вітром; завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін; завиток завій 2 іменник чоловічого роду пов язка діал … Орфографічний словник української мови
зав'язок — в язка, ч. Св. Зав язь насіння, початок … Словник лемківскої говірки
завій — I во/ю, ч. 1) Рвучкий круговий рух вітру. 2) Замет, пагорб, утворений вітром (з піску, снігу, пилу). 3) перев. мн. Завихрені вітром клуби, кільця, пасма диму, пилу, куряви і т. ін. 4) рідко. Пасмо закрученого волосся; завиток. II во/ю, ч., діал.… … Український тлумачний словник
в'язка — и, ж. 1) Зв язані, скріплені мотузкою і т. ін. або нанизані на неї які небудь однорідні предмети. 2) діал. Зав язка. 3) мат. Сім я ліній або поверхонь, яка лінійно залежить від двох параметрів. 4) муз. Горизонтальна риска (ребро), що зв язує… … Український тлумачний словник
прив'язка — и, ж. Те саме, що зав язка … Український тлумачний словник
розв'язка — и, ж. 1) Кінець, завершення чого небудь. || Епізод, яким завершується розвиток сюжету в творі; прот. зав язка. 2) Розгадка чого небудь (кросворда, ребуса, загадки і т. ін.). 3) спец. Споруда на перехресті головних шляхів, призначена для… … Український тлумачний словник
ув'язка — и, ж., діал. Зав язка … Український тлумачний словник